A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Снігурівська міська об'єднана територіальна громада
Миколаївська область

Снігурівський історико-краєзнавчий музей: 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських таборів

Дата: 09.04.2020 13:09
Кількість переглядів: 10

Це день, коли ми вшановуємо пам’ять мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, місцях примусового утримування та висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки та страждання. Ми пам’ятаємо і збережемо історичну пам’ять про трагічні події Другої світової війни, що забрали життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, та місцях примусового утримання.

У 1988 році була створена Міжнародна спілка колишніх в’язнів фашизму, після чого на Миколаївщині сформувалося її обласне відділення. У 1993 році на підставі Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» ця організація стала йменуватися Українською спілкою в’язнів-жертв нацизму (УСВЖН). До обласного відділення входить 6 районних відділень, у їх числі й Снігурівське, що було створене в 1997 році. Очолив його колишній в’язень концтабору Григорій Дмитрович Бей, майстер  БМУ-25.   До самої смерті він разом із дружиною Лідією Пантеліївною сприяв тому, щоб усі 473 колишні в’язні, що проживали на Снігурівщині, були поставлені на облік і змогли отримати компенсації уряду Німеччини за заподіяну їм у дні війни шкоду.

   

Л.П.Бей не була під час війни на роботах у Німеччині, але продовжити обов’язки голови райвідділення УСВЖН після смерті чоловіка стало справою її совісті й даниною пам’яті про нього. Прийнявши в 2003 році естафету керівника місцевого осередку, вона ініціювала збір коштів у районі на будівництво пам’ятника малолітнім в’язням у м. Києві. За активної участі Лідії Пантеліївни мешканці району підготували свої спогади про перебування на примусових роботах у Германії, які увійшли до книги «Жертвы нацизма свидетельствуют», виданої в Миколаєві в 2010 році.

22 червня 2005 року у нашому місті був відкритий пам’ятний знак остарбайтерам. Біля нього ми вшановуємо пам’ять про тих земляків, що не повернулися з фашистського рабства, а їх 30 відсотків із 1560 забраних з нашого краю в Німеччину.

Вічна пам’ять тим, чиї життя обірвалися за колючим дротом гітлерівських катівень!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора