Свято Івана-Купала: традиції, прикмети, історія
У ніч з 6 на 7 липня українці відзначають старовинне свято тепла, буяючої зелені, молодості та кохання - Івана Купала. Минуло сотні років з його зародження, а традиції та прикмети святкування досі зберігаються і вшановуються в Україні, воно залишається так само популярним і одним з найбільш неординарних. Що робити на Івана Купала та чому свято досі актуальне?
Імовірно, Івана Купала походить з язичницьких ритуалів очищення, омивання, яке відбувалося в річках і озерах у день літнього сонцестояння. Коли Сонце в самому зеніті, вважалося, що це найкращий час, щоб продовжувати рід, адже розквітає природа. За повір’ям, це – ніч шлюбу бога літнього сонця Купала з богинею води Мареною. Від того, як вшанувати це свято, залежав майбутній урожай.
Свято вважається язичницьким, а виникло воно після Хрещення Київської Русі. Тоді його назвали святом Народження Предтечі, проте, попри введення християнства, повністю позбутися від язичницьких традицій не вдалося.
Ключові символи Івана Купала – вода, вогонь і трави. Святкування Івана Купала супроводжується безліччю традицій і звичаїв.
Обрядове багаття на свято Івана Купала пов’язане із культом сонця, тому й місце для нього обирали, як правило, на пагорбах, щоб підняти полум’я якомога вище. Також котили з гір палаючі колеса, обмотані соломою. Для багаття збирали увесь непотріб: солому, старі речі, колеса. З усім цим мала згоріти «нечиста сила». Розпалювала купальське багаття, як правило, жінка чи дівчина, бо наділена функцією дітонародження, а вогонь мав запліднюючу силу. Люди цілу ніч не спали, водили хороводи навколо вогню. Парубки й дівчата, взявшись за руки, стрибали через вогонь. Вважалося, якщо в цю ніч перестрибнути через вогнище, то душа очиститься, і таким чином людина стане здоровішою, позбудеться всіх негараздів, негативу і хвороб.
Через багаття стрибали: як поодинці хлопці та дівчата, так і пари, які трималися за руки. Вважали, що якщо молода пара долала багаття, не відпускаючи рук один одного, значить, їм судилося бути разом.
Як і вогонь, вода також мала силу «очищення», «оздоровлення». Тому в цей день купання було ритуальним. Побутували вірування і в цілющі властивості купальської роси, у ній качалися, нею умивалися. Вважається, що таким чином людина змиває із себе захворювання і зміцнює імунітет.
Згідно зі слов'янськими традиціями головними персонажами свята були Купало — покровитель кохання та продовження роду та Мара (Марина або Марена) — божество, яке символізує зиму і приносить недуги та голод. Ритуальні потоплення купальського деревця, Марени та Івана – це імітації колишніх жертвоприношень водоймам. За народними уявленнями, вода в день Івана Купала потребувала жертв і вважалася небезпечною. Тому людську жертву замінило її символічне зображення – купальське деревце.
У ніч на Івана Купала дівчата ходили до лісу збирати лікарські трави та квіти, які, згідно з повір'ями, у цей період насичувалися особливою силою. Ще одним важливим атрибутом свята були і залишаються ворожіння. Дівчата ворожили на судженого – плели вінки із 12 різних видів рослин, після чого пускали їх по воді. Якщо вінок потоне, то дівчина не вийде заміж цього року, якщо відплив від берега – весілля вже близько.
Є повір'я, згідно з яким тільки один раз на рік, в ніч на Івана Купала, цвіте папороть. Міфічна, неіснуюча в природі квітка нібито дасть тому, хто знайде і зірве її, особливі сили і можливості. Вважають, що на Івана Купала прокидається різного роду нечисть — відьми, змії, водяники, русалки, перевертні. Тому цієї ночі не можна спати. Вночі бути у водоймах, тому що прокидаються нечисті сили: водяний чи русалка можуть затягти вас у воду. Оскільки на Івана Купала прокидається нечиста сила, потрібно бути на сторожі. Домівку можна захистити оберегами. Часто вони мають вигляд ляльок-мотанок (символ домашнього вогнища та матері-берегині). Вважається, що трави, які в цю ніч покладуть в оберіг матимуть магічну силу протягом наступного року. Крім того, в цей період не заведено нічого віддавати, продавати і позичати, інакше сім'я може збідніти. На Івана Купала не можна сваритися з близькими, бажати іншому зла чи заздрити. Святкова ніч містична і стосується продовження роду, тому все набуває особливого значення.
Можливо, і нам сьогодні слід дотримуватися обрядів та звичаїв наших пращурів, щоб хоч раз на рік зануритися в містичну ніч, яку так любили наші предки...
