День партизанскої слави у Снігурівці
Вранці 22 вересня колона з числа снігурівчан, представників районної та міської влади, працівників установ та організацій вишикувалася біля меморіалу загиблим воїнам у Великій Вітчизняній війні, щоб віддати шану подвигу партизанів та підпільників, які воювали з окупантами в роки Другої світової війни.
Активний спротив окупаційному режиму з боку мирного населення виник внаслідок нещадного терору, масових вбивств, геноциду єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи. В роки Другої світової війни збройний спротив окупантам чинили понад 1 мільйон народних месників, 46 партизанських об’єднань, близько 2 тисяч загонів і розвідувально-диверсійних груп. На території нашої області діяло більше 100 підпільних організацій. Більшість підпільних груп і партизанських загонів створювали військовослужбовці Червоної Армії, які опинилися в оточенні або, потрапивши в полон, змогли вирватися з нацистських таборів, а також місцеві активісти: комуністи, комсомольці, просто антинацистсько налаштовані громадяни.
Партизани і підпільники застосували різноманітні форми боротьби: випускали листівки та відозви з закликами до боротьби з окупантами, проводилась диверсійна робота, масовий саботаж населенням області військових, економічних і політичних заходів окупантів. Важливе місце в діяльності підпільних організацій і груп посідали бойові операції по знищенню пального, продовольства, винищенню особового складу гітлерівських військ, а також здійснення диверсійних актів на транспорті, псування телеграфно-телефонного зв'язку, значна робота проводилась по звільненню з таборів військово-полонених.
Незабаром після окупації і в Снігурівці почали діяти підпільні організації. Навесні 1942 року створюється загін «Чорноморець», який очолив Володимир Зайцев. На кінець 1943 року в ньому вже нараховувалося 20 чоловік. Загін «Чорноморець» мав на озброєнні 6 гвинтівок, 22 гранати, радіоприймач. Кожен підпільник вів агітаційну роз?яснювальну роботу серед населення. На рахунку групи – диверсія з 2 ешелонами з живою силою та технікою противника. На початку літа 1942 року почала діяти підпільна група під керівництвом Олександра Авраменка, яка через деякий час налічувала 123 чоловіки. У завдання підпільної групи входило формування спецзагону для надання допомоги Радянській Армії. Група постійно тримала зв?язок із Миколаївським та Херсонським підпільними центрами. Досить велика підпільна організація працювала й у селі Кобзарці. Підпільники організовували крадіжку хліба з амбарів та полів, саботували різні окупаційні заходи, не сплачували податки. Вели підпільники й агітаційну роботу серед населення, добували відомості про дислокацію сил ворога. Групою було підготовлено три притулки для людей, які переховувались від німецьких солдат. Зібрано 11 гвинтівок, 420 патронів, револьвер, декілька гранат. 2 лютого 1944 року неподалік Березнегуватого була висаджена група парашутистів для об’єднаних дій з партизанами, до складу якої ввійшли командир десантної групи Федір Мисін, начальник штабу Михайло Тетеря, начальник розвідки Іван Єфремцев, розвідник Андрій Головко та радистка Іда Лауда. Підривник цієї групи Веніамін Бурикін виявився зрадником та видав гестапо усіх парашутистів. Після жорстоких допитів нацисти розстріляли активних учасників підпілля, в тому числі й радистку Іду Лауду та командира Федора Мисіна. Діяльність Снігурівських підпільних патріотичних груп і організацій відіграла велику роль в успішному проведенні Березнегувато-Снігурівської операції по звільненню рідного краю від нацистів. Дії партизанських загонів та підпільних організацій у роки Великої Вітчизняної війни нанесли непоправні збитки живій силі, інфраструктурі та техніці противника, зробили неоціненний внесок у наближення Перемоги над нацистами та їх союзниками.
Партизанський рух став воістину всенародною боротьбою проти німецько-нацистських окупантів, справжнім другим фронтом на допомогу армії. У післявоєнний час за активну участь в партизанському русі в роки окупації 28 наших земляків нагороджено орденами й медалями.
Партизани – наша слава і гордість. Їх героїчним подвигом пишатимуться цілі покоління і складатимуть про них думи і пісні. Вони - невмирущий символ безсмертя нашого доброго і чесного народу.
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять про українських партизанів, які віддали своє життя за рідну землю, та поклали квіти до меморіалу, віддавши шану всім борцям, які в часи воєнного лихоліття визволяли рідну землю від нацистів.
