Обов`язкове щеплення тварин проти СКАЗУ!
Сьогодні виникла реальна загроза повернення МІСЬКОГО СКАЗУ (котів,собак). Тому слід, ще раз нагадати про те, звідки чатує небезпека.
Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, за якого уражається центральна нервова система з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами і завжди закінчується - смертю.
Людина заражається під час укусу, або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру, через подряпини. Вірус сказу дуже чутливий до дії ультрафіолетових і прямих сонячних променів ,висушування, гине миттєво при звичайних режимах пастеризації, кип’ятінні, 45-70% спирту, мильного розчину, 5 % йод вбиває вірус на протязі 1 хвилини. В слині вірус зберігається 1 добу, в замороженому стані 75 днів, в гліцерині до 90 днів. Потрапивши до рани, він може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів, тут він доторкується до нервових закінчень і починає рухатися до ЦНС, де розмножується у нейронах. Після нагромадження в ЦНС починається відцентровий рух до слинових і очних залоз. Інкубаційний період від 7 днів до року і навіть більше.
Джерелом збудника сказу є хворі тварини, що виділяють вірус головним чином зі слиною. У випадку міського сказу джерелом збудника є безпритульні собаки та коти. Зараження свійських тварин відбувається при контакті з хворими представниками дикої фауни та безпритульними собаками і котами. Свійські тварини, як і люди, заражаються через укус або при ослиненні пошкодженої поверхні шкіри. Хворі на сказ тварини змінюють свою поведінку, можуть шукати допомоги від людини; дикі тварини при цьому не відчувають страху, заходять в населені пункти, не реагують на присутність людини. Поступово зростає занепокоєння, з’являється агресивність, потім настає параліч і через 3-4 дні тварина гине.
Щоб запобігти захворюванню на сказ, необхідно дотримуватися елементарних правил:
- уникати контакту з дикими і бродячими тваринами;
- обов’язково щорічно проводити щеплення проти сказу домашнім собакам та котам;
- якщо вас покусала дика чи безпритульна тварина (або тварина, якій не зроблено щеплення проти сказу, не намагайтесь одразу ж після укусу зупиняти кровотечу (якщо вона, звичайно, не дуже сильна)
- треба дати слині тварини разом з кров’ю вийти з рани;
- місце укусу слід ретельно промити господарським милом (воно допоможе боротися з вірусом сказу);
- шкіру навколо рани обробити розчином йоду. Розчин йоду, зеленки або спирт для припікання самого ушкодженого місця краще не використовувати, щоб не обпекти відкриті тканини рани;
- накласти на рану стерильну повязку.
Якщо все ж Вас покусала або ослинила дика чи безпритульна тварина (або тварина, якій не зроблено щеплення проти сказу) обов’язково відразу ж зверніться до медичного закладу для отримання якісної допомоги (тільки фахівець здатний правильно обробити місце укусу, щоб воно не було інфіковано мікробами і, при необхідності, зашити рану) та вирішення питання щодо початку проведення щеплення від сказу. Та терміново інформуйте державні установи ветеринарної медицини.
Боротьба зі сказом залишається однією з найскладніших проблем, яка може бути вирішена тільки загальними зусиллями: адміністративно-господарських служб, органів державної ветеринарної та гуманної медицини. Спрямованих на впорядкування утримання свійський тварин, перш за все собак і котів. Своєчасну вакцинацію, відловлювання бездоглядних особин, регуляцію чисельності популяції диких м’ясоїдних у природніх умовах, широку інформацію населення, особливо власників, щодо цієї хвороби та дотримання правил утримання домашніх тварин.
Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!
Відділ безпечності харчових продуктів Снігурівське міжрайонне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області
