Дев'яносто років подвижництва: до ювілею газети
8 жовтня наша районна газета відзначає поважний ювілей – дев’яносторіччя від дня заснування. Перший номер часопису датований 8 жовтня 1930 року. Має досить цікаву історію. За ці роки багато талановитих людей віддали рідній газеті роки свого життя і творчість.
Всього було на вибоїстому шляху як самої газети, так і тих, хто її творив. Та солідний ювілей однозначно засвідчує: журналісти всіх поколінь були здатні адекватно відповідати на виклики часу і вміло вели газетний корабель крізь бурі та рифи разом зі своїми читачами.
Районковану снігурівську газету, як її тоді називали, творили люди, про яких на сьогодні відомо зовсім і зовсім мало. Їх імена зберігають лише пожовклі сторінки, а подекуди – й там не зустрінеш: не прийнято було вказувати всіх, хто працював над випуском номера.
Друкований орган райкому КП(б)У та райвиконкому, народжений в час бурхливих соціалістичних перетворень, назвали «Соціялістичним шляхом».
Газета виходила тиражем 1500 екземплярів, двічі на п’ятиденку. Чому саме так? Справа в тому, що у 1929 році СРСР ввели так звану п’ятиденку – 5 робочих і 1 вихідний день. Таким чином, вихід газети припадав на різні дні тижня. Вартість газети на місяць – 25 копійок. Редактором було призначено М.І.Лукаша. Андрій Дем’янович Качан 10 років очолював це підприємство, більше 40 - ка років присвятив роботі у друкарні, прийшовши на роботу в січні 1931 року. По різному склалася доля передвоєнних редакторів. У боротьбі з ворогом смертю хоробрих загнув один із перших, хто стояв біля витоків районки – В.Л.Чаленко. Обірвалося життя у повітряному бою льотчика М.Г.Бояра, колишнього редактора газети.
1962 році районка стала «Комуністичним шляхом», довгі роки вела своєрідний літопис життя, котрим жила Снігурівщина. Із лютого 1991 року за спільною згодою засновників газета почала виходити під назвою « Вісті Снігурівщини».
Газету творили не тільки журналісти. Вони пліч-о-пліч працювали з поліграфістами.
Багато років редакційний колектив очолював Олексій Безпальський, який виховав цілу плеяду талановитих майстрів пера. Це: Віталій Карпенко, журналіст і письменник, публіцист і науковець В’ячеслав Козлов, відомі журналісти Микола Заморій, Володимир Литвиненко, Олена Луцкіна, Анатолій Зима, Анатолій Заєць. Всі вони удостоювались високих нагород. Анатолія Володимировича Зайця відзначено «Золотою медаллю української журналістики».
Змінювалися назви газет, але незмінним залишалося її призначення – доносити до читачів правду, віру у справедливість.
З архівів Снігурівського історико-краєзнавчого музею
