В Снігурівці під час мітингу-реквієму вшанували жертв голодомору
28 листопада в м. Снігурівка біля пам'ятного знаку жертвам Голодомору відбувся мітинг-реквієм "Запали свічку пам'яті". Представники влади та громадськості зібралися о 16:00, присутні тримали в руках колоски, свічки та лампадки. Пролунав гучний дзвін.
Сьогодні Снігурівщина вшановує роковини найстрашнішої катастрофи – Голодомору 1932-1933 років, який визнано геноцидом Українського народу. 88 років віддаляє нас від тих трагічних подій та хочеться, щоб цієї миті кожен із нас переосмислив нашу історію, чорні її сторінки, які примушують стискатися людські серця.
"У хаті морок, нікому ховати
Мерців, яким не дошкуля зима.
І обнімає мертвих діток мати,
Вона мовчить, бо вмерла і сама!"
Голодомор чорною смугою прокотився Україною, понівечив життя поколінь і забрав у небуття тисячі доль. Він був спеціально спланованою і ретельно замаскованою каральною операцією для знищення українців як політичної нації, котра стояла на заваді створення тоталітарної комуністичної імперії. Шляхом тотального вилучення харчів, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі голодуючої України, репресій незгодних сталінський режим створив для українців умови, несумісні з життям. Наслідки Голодомору для України були катастрофічними. Влада заборонила реєструвати смертність від голоду та приховувала Голодомор від світової громадськості. Українська земля стогнала від кісток, похованих без трун у спільних могилах, від зойків закопаних напівживих. Неможливо зараз оцінити увесь масштаб тогочасної катастрофи. Складно нам, ситим, зрозуміти, як-то немає ані крихти хліба, анічогісінько. Що робити бідній матері, коли на неї тижнями, місяцями дивляться запалі очі голодних діточок.
"Тривожні дзвони закликають кожного з нас сьогодні пропустити крізь власне серце цей велетенський біль. Як можна забути, що без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей? В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. У цей день Захід, Схід, Південь та Північ разом запалюють вогники за душі тих, хто помер внаслідок голодної смерті. Нехай кожен з нас торкнеться душею цього священного вогню – частинки вічного. Це дуже потрібно для нашої єдності, для нашої віри у життя і справедливість. Вшануймо пам'ять жертв небаченого варварства і жорстокості, приєднавшись до Всеукраїнської хвилини мовчання", - відзначили організатором заходу.
Отець Василь відслужив поминальну панахиду, а учасники мітингу поставили лампадки та поклали квіти й хлібні колоски до пам’ятного знаку тим, хто загинув від голоду.
