З архівів Снігурівського історико-краєзнавчого музею
Летять, відлітають у вічність роки і скільки б їх не минуло, не зітруться у нашій пам’яті імена воїнів – афганців. За кожним воїном – афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений. Виконували свій інтернаціональний обов’язок і наші земляки.
КОРМИЛЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
(05.08.1962 – 28.03.1986)
Кормилець Олександр Петрович народився 05 серпня 1962 року в селі Калинівка (Куйбишеве) в сім’ї колгоспників.
Вісім років навчався у Куйбишевській восьмирічній школі. Середню освіту здобув у Новопетрівській середній школі Снігурівського району Миколаївської області. Після школи закінчив курси трактористів – водіїв і пішов працювати механізатором в радгосп « Куйбишевський». За сумлінну працю Олександр неодноразово відзначався керівництвом радгоспу.
10 листопада 1980 році був призваний до лав армії. Початкову навчальну службу проходив у місті Калініську. Після цього отримав направлення на військову службу в місто Джалалабаї в Афганістані. Під час виконання інтернаціонального обов’язку в 1982 році був тяжко поранений.
Багато часу провів у госпіталі міста Кабула. Після лікування військовослужбовця з армії демобілізували. Повернувшись додому, Сашко відчув, що з кожним днем стан його здоров’я погіршувався. Але він тримався, мужньо боровся з хворобою. Щоб менше відчувати біль, пішов працювати на завод ім. 61 комунара в місті Миколаєві. Але хвороба не давала юнакові спокою, підкрадалася все сильніше і швидше. Олександра оперували тричі: в Одесі, Києві, Миколаєві. Позитивних результатів не досягли, так як куля виявилася отруйною.
Зовсім молодим, чудовим сином пішов Олександр з життя 28 березня 1986 році. Похований в своєму рідному селі. Ми назавжди залишимо пам'ять в своїх серцях про КОРМИЛЬЦЯ ОЛЕКСАНДРА ПЕТРОВИЧА
СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ І ВІЧНИЙ СПОКІЙ ТИМ, ХТО ПОМЕР ВІД ОТРИМАНИХ РАН, КОНТУЗІЙ ТА ХВОРОБ!
