A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
СНІГУРІВСЬКА МІСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОН, МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ

У Снігурівці відзначили День визволення міста від нацистських загарбників

Дата: 12.03.2021 11:20
Кількість переглядів: 261

14 березня відзначається 77-ма річниця звільнення Снігурівщини від нацистських загарбників. Пройдуть роки, але ця дата не зітреться з пам'яті нинішніх і прийдешніх поколінь, адже у далекому 1944 році військами 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Р. Малиновського у результаті успішно проведеної Березнегувато-Снігурівської операції було звільнено місто та наш рідний край від окупантів.

Сьогодні ми знову подумки повертаємося у страшні роки окупації та радісні дні визволення. Згадуємо тих, хто воював з сильним і підступним ворогом на фронтах Другої Світової війни, протистояв гітлерівцям в підпіллі й партизанських загонах. 

У п’ятницю, 12 березня 2021 року, нагоди Дня визволення міста відбувся пам’ятний мітинг та покладання квітів до меморіалу загиблим воїнам-снігурівчанам у Другій світовій війні. У заходах взяли участь керівництво міської ради, представники районної ради ветеранів та мешканці міста. Пам’ятні заходи також відбулися і біля інших пам’ятних знаків нашого міста. Учасники заходів схилили голови перед полеглими за звільнення нашого міста та краю співвітчизниками, загиблими на окупованій території, у концтаборах, на нацистській каторзі.

В ході знаменитої Березнегувато-Снігурівської операції на території нашого краю знайшли безславний кінець залишки сумнозвісної 6-ї гітлерівської армії, сформованої замість розгромленої під Сталінградом. Активні бойові дії на Миколаївсько-Одеському напрямі розпочали війська 3-го Українського фронту під командуванням генерала Р.Я. Малиновського. До початку наступу фронт мав у своєму складі сім загальновійськових армій, кінно-механізовану групу і танковий корпус. Загалом з обох сторін у воєнних діях брали участь майже 800 тис. чоловік, а з резервними підрозділами – майже мільйон.

Захопивши один з важливих плацдармів в районі Кривого Рогу, частини 3-го Українського фронту пішли у наступ на Березнегувате і Снігурівку. 6 березня 1944 року розпочалися активні бойові дії  на відстані від Долинського до Голої Пристані. Головний удар по ворогу вирішено було завдати у бік Нового Бугу. При таких діях 6-а німецька армія була розсічена на дві частини. Це давало змогу нашим військам зайти у тил противника й замкнути кільце. Воїни 416-ої гвардійської стрілецької дивізії під командуванням генерала Сизранова пробилися 14 березня до Снігурівки зі сходу. В селищі, біля залізничного вокзалу, вони з'єдналися з 4-им гвардійським механізованим корпусом генерала Танасчишина, який входив до складу кінно-механізованої групи генерала Плієва, що з боями наступала від Баштанки. В результаті цього з'єднання угруповання німецько-нацистських військ, що складалося з 13 дивізій, було повністю оточене. В ході жорстоких боїв війська розгромили 8 ворожих дивізій. За період з 14 по 17 березня були знищені значні сили 6-ої армії ворога.

В оточенні ворожих дивізій в Приінгуллі важливу роль відіграла 5-та ударна армія генерала Цвєтаєва і в районі Березнегуватого – 6-та армія генерала Шльоміна. Допоміжні удари наносили  війська трьох армій 28-ї, 37–ї, 57–ї, які стримували дії ворожих резервів прикриваючи  ударне угрупування з флангів. У боях під Снігурівкою відзначилися 37-й стрілецький корпус генерала Горохова, який першим форсував  Інгулець і пробився до станції «Снігурівка», 108–а  гвардійська стрілецька дивізія  полковника  Дунаєва, 416–та стрілецька генерала Сизранова, 50-та гвардійська  стрілецька дивізія генерала  Владичанського, 130-та  стрілецька дивізія  полковника Сичова, 248-ма стрілецька дивізія  полковника Галая. Всі ці війська непомітно  підійшли до Інгульця і з 13 на 14 березня  1944 року форсували річку і оволоділи  Снігурівкою. 

Весняне бездоріжжя ускладнювало наступ  військ. Березневий дощ, потепління зробили степові шляхи майже непрохідними. Солдати з великими зусиллями переставляли  обліплені багнюкою ноги, тягнули  за собою гармати, несли на собі патрони, снаряди. Тоді на допомогу  прийшло населення визволених сіл. Незважаючи на бомбардування, артобстріли підвозили пальне, боєприпаси, продовольство на передові позиції. Передові частини військ вступили на вулиці Снігурівки 14 березня 1944 року, а на наступний день вона була повністю звільнена від нацистів. Ворог чинив відчайдушний опір, але він не міг зупинити воїнів-визволителів. Чимало  з них віддали своє життя заради мирного майбутнього. В братській могилі на кладовищі  поховано 103–х солдат, які загинули під час звільнення Снігурівки. Пам'ять про загиблих завжди житиме у наших серцях.

Ні біль важких втрат, ні радість великих перемог не забулися за роки, що минули, адже пам'ять про подвиги наших батьків, дідів, прадідів, братів і сестер та вдячність за життя на вільній землі не мають історичного терміну давності – вони вічні. Вони – у пам’яті кожної родини, у назвах вулиць і площ, у полум’яних квітах біля меморіалів Слави.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано