До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів
Це день,коли ми вшановуємо пам’ять мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, місцях примусового утримування та висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки та страждання.
11 квітня 1945 року в’язні найбільшого концтабору смерті Бухенвальд біля Веймара назавжди змінили хід історії людства. Здолавши нацистських катів в інтернаціональному повстанні, полонені нарешті вийшли на волю. Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За роки Другої світової війни через них пройшли 18 мільйонів осіб.
У 1988 році була створена Міжнародна спілка колишніх в’язнів фашизму, після чого на Миколаївщині сформувалося її обласне відділення. У 1993 році на підставі Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» ця організація стала йменуватися Українською спілкою в’язнів-жертв нацизму ( УСВЖН ).
До обласного відділення входить 6 районних відділень, у їх числі й Снігурівське, що було створене в 1997 році. Очолив його колишній в’язень концтабору Григорій Дмитрович Бей, майстер БМУ-25 До самої смерті він разом із дружиною Лідією Пантеліївною сприяв тому, щоб усі 473 колишні в’язні, що проживали на Снігурівщині, були поставлені на облік і змогли отримати компенсації уряду Німеччини за заподіяну їм у дні війни шкоду.
Л.П.Бей не була під час війни на роботах у Німеччині, але продовжити обов’язки голови райвідділення УСВЖН після смерті чоловіка стало справою її совісті й даниною пам’яті про нього. Прийнявши в 2003 році естафету керівника місцевого осередку, вона ініціювала збір коштів у районі на будівництво пам’ятника малолітнім в’язням у м. Києві. За активної участі Лідії Пантеліївни мешканці району підготували свої спогади про перебування на примусових роботах у Германії, які увійшли до книги «Жертвы нацизма свидетельствуют», виданої в Миколаєві в 2010 році.
22 червня 2005 року у нашому місті був відкритий пам’ятний знак остарбайтерам. Біля нього ми вшановуємо пам’ять про тих земляків, що не повернулися з фашистського рабства, а їх 30 відсотків із 1560 забраних із нашого краю в Німеччину.
Ми пам’ятаємо і збережемо історичну пам'ять про трагічні події Другої світової війни,що забрали життя мільйонів людей.
Вічна пам’ять тим, чиї життя обірвалися за колючим дротом гітлерівських катівень.
Ірина МОЧАЛІНА
директор музею
