Оптимізація малокомплектних шкіл на Снігурівщині: що буде з освітою на селі і чому місцева влада стала заручником даної ситуації?
Оптимізація малокомплектної школи — це в будь-якому випадку болісне питання і для дітей, і для батьків. Воно також досить незручне і для влади, хоча назріло вже давно. Бо проблема фінансування застарілої мережі шкіл виникла не вчора, а вона існувала десятиліттями. З кожним роком учнів в таких школах стає все менше і менше. Не стали виключенням Василівська та Новопавлівська школи Снігурівської громади, питання закриття яких викликає обурення вчителів, батьків та місцевих мешканців.
Варто зауважити, що дана проблема виникла далеко не тільки на Снігурівщині. Оптимізація шкіл проводиться практично по всій Україні. Для прикладу: до 1 вересня 2021 року у Львівській області закриють 18 шкіл, а ще 22 понизять у ступені. Такі рішення прийняли деякі місцеві громади, оскільки у цих навчальних закладах вчиться дуже мало дітей та відсутнє фінансування з боку держави (Джерело: https://zaxid.net/zakrittya_shkil_u_lvivskiy_oblasti_do_1_veresnya_2021_spisok_prichina_n1519080). Ще один приклад: «11 травня у Ружинській громаді Житомирської області закрили 6 сільських шкіл – рішення прийняли на сесії селищної ради» (Джерело: https://suspilne.media/129654-u-ruzinskij-gromadi-na-zitomirsini-zakrili-sist-silskih-skil/). І таких прикладів безліч, при бажанні може перевірити кожен охочий в пошуковій системі Google.
Відразу акцентуємо увагу на тому, що керівництво Снігурівської громади не камікадзе і не по своїй добрій волі вимушене піднімати питання закриття даних малокомплектних шкіл. В даному випадку держава, визначивши критерії розподілу коштів, просто не залишає вибору місцевій владі, яка в свою чергу стала заручником цієї ситуації. Такі рішення не подобаються нікому, а ні батькам, вчителям, мешканцям, тим паче владі – бо саме їх руками це доводиться робити.
Щодо розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами
Відповідно до частини третьої статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України. Формула розподілу освітньої субвенції затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1088.
Розрахунок обсягу субвенції для закладів загальної середньої освіти здійснюється на основі розрахункової наповнюваності класів – середнього рівня наповнюваності класів закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці ЗА УМОВИ раціональної організації шкільної мережі.
Одним із факторів, що впливають на незабезпеченість окремих територій коштами на виплату заробітних плат педагогічним працівникам, є неефективна мережа малокомплектних шкіл з низькою наповнюваністю класів. Зокрема створення опорних закладів освіти дає змогу не тільки оптимізувати існуючу мережу малокомплектних шкіл, але й залучити додаткові кошти субвенцій з державного бюджету на оснащення сучасного, інклюзивного та безпечного освітнього середовища в таких опорних закладах.
Діючий формульний підхід до розподілу освітньої субвенції спрямований на підвищення якості надання освітніх послуг через стимулювання органів місцевого самоврядування до оптимізації неефективної мережі закладів. У разі наявності малокомплектних закладів загальної середньої освіти з низькою наповнюваністю класів, відповідні місцеві ради мають покривати дефіцит коштів освітньої субвенції за рахунок власних доходів.
Яка ж ситуація з малокомплектними школами на Снігурівщині?
Наведемо кілька цифр: Новопавлівську відвідує всього лише 37 учнів, з них 10 проживає в с. Павло-Мар`янівка. Працевлаштовано 10 вчителів та 5 працівників обслуговуючого персоналу. Середня наповнюваність класів 3-5 учнів. Видатки, передбачені кошторисом на 2021 рік з місцевого бюджету та освітня субвенція на оплату праці педагогічних працівників становить 2 631 424 грн. (з них: місцевий бюджет 635 192 грн., освітня субвенція 1 996 232 грн.) Видатки на утримання одного учня становлять 67 472 грн.
У Василівській школі 52 учня, працевлаштовано 15 педагогічних працівників та 5 працівників обслуговуючого персоналу. Середня наповнюваність класів 5 учнів, відповідно витрати на одного учня становлять 61 768 тис. грн. Видатки, передбачені кошторисом на 2021 рік з місцевого бюджету та освітня субвенція на оплату праці педагогічних працівників становить 3 706 071 грн. (з них: місцевий бюджет 1 148 142 грн., освітня субвенція 2 557 929 грн.)
Для порівняння, вартість утримання одного учня в рік в Снігурівській ЗОШ №1 становить близько 21 тис.грн, в Снігурівській ЗОШ №3 – 29 тис.грн, в Снігурівському опорному закладі – 31 тис.грн., а середня вартість по Україні – 24 тис. грн.
При цьому необхідно також враховувати, що для деяких з цих закладів у подальшому існує необхідність здійснення капітальних ремонтів, облаштування їдалень, водопостачання, пожежної сигналізації та забезпечення інших необхідних умов для існування, що у свою чергу ці витрати також лягають на плечі громади.
Яка ситуація з показниками наповнюваності шкіл Снігурівщини у порівнянні з іншими громадами Миколаївщини та України?
За показниками Індексу фінансової спроможності шкільної освітньої мережі територіальних громад на 2021 рік, фактична наповнюваність класів навчальних закладів по Снігурівській громаді є не тільки значно нижчою за розрахункову, вона Є НАЙНИЖЧОЮ У ПОРІВНЯННІ З УСІМА ГРОМАДАМИ ОБЛАСТІ (Джерело: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/688/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_2021.pdf).
Через низьку наповнюваність та відсутність фінансування малокомплектних шкіл з боку держави, місцева влада просто вимушена виносити питання оптимізації даних навчальних закладів.
Варто окремо звернути увагу деяких осіб, які в соціальних мережах вже прийнялися звинувачувати у всьому нинішнє керівництво громади та тішать себе ілюзіями, що будь-хто інший такого б не зробив. А насправді – питання закриття малокомплектних шкіл постало би у будь-якому випадку, і при цьому зовсім не важливо, хто керує громадою – Іванов, Петров, Сидоров чи хтось інший, вирішувати питання малокомплектних шкіл все одно доведеться.
Варто звернути увагу, що подібні рішення про оптимізацію закладів не приймаються одноосібно. Наразі планується проведення громадських обговорень даного питання в населених пунктах, заклади яких підпадають під оптимізацію – задля врахування усіх потреб та пропозицій громади. А остаточне рішення вже прийматимуть депутати на сесії міської ради.
Що буде у разі закриття малокомплектних шкіл з вчителями та їх учнями?
Нічого страшного не станеться. Для учнів буде забезпечено підвіз шкільним автобусом до найближчої школи. Вчителям також буде запропоновано роботу в будь-якому навчальному закладі громади, за винятком вчителів, які вже досягли пенсійного віку.
Є також інший аспект оптимізації малокомплектних шкіл – діти навчатимуться у школах, які мають краще матеріально-технічне забезпечення, а відтак і надання якісних освітніх послуг. Окрім того, ще одним позитивним моментом є пришвидшення соціалізації дітей.
В сучасних умовах зростають вимоги не лише до фізичного наповнення шкіл учнями та вчителями, а й до якості надання освітніх послуг, що також потрібно враховувати. Крім того, з 1 вересня поточного року планується чергове підвищення заробітної плати педагогів на загальнодержавному рівні з врахування атестації, категорій і т.д., що потягне за собою подальшу боргову кризу.
Територіальні громади в сучасних умовах децентралізації отримали не лише фінансові ресурси, а й колосальне фінансове навантаження, яке потребує оптимального розподілу з врахуванням потреб розвитку, а не лише «проїдання» наявних фінансових ресурсів.
Ми розуміємо, що ситуація складна, але в умовах реформування, прийняття не популярних рішень є неминучим через необхідність оптимізації шкільної системи.
