До Дня пам’яті жертв Голодомору
Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932-1933 років, історія не знає. Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства. Понад півстоліття ця сторінка замовчувалася, і тільки наприкінці ХХ століття з’явилися перші публікації, дослідження, почався запис спогадів очевидців, видання збірок архівних документів, увічнення пам’яті загиблих.
З метою гідного вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу у Снігурівському історико-краєзнавчому музеї проведено історичну годину: «Пам'ять голоду, пам'ять серця. Схилимо голову у скорботі». Присутні ознайомилися з трагічними сторінками тих страшних подій української історії. Багато, що з пережитого стерлося з пам’яті. Але те, що відбувалось у стражденному 33–му, закарбувалося у серцях свідків. З болем у серці читаєш ті згадування про дні тих часів, які пережив наш край. Від головної смерті за ці два роки відійшли у вічність майже 5 тисяч снігурівчан, близько тисячі були виселені або засуджені. Гірку правду про злочини зберегли архівні свідчення наших земляків, які пережили роки голоду. Страшна трагедія народу не піддається забуттю нації. Засвітимо свічку у своїй оселі, зігріваючи тих, кого в 33–му не відспівували, не оплакували, не провели і не пом’янули.
