На Снігурівщині вшанували пам’ять жертв голодоморів
У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Спланований сталінським режимом геноцид був покликаний зламати волелюбний дух українців і перетворити Україну на сировинний придаток комуністичної радянської імперії. Це був небачений за своїм цинізмом і жорстокістю геноцид, наслідки якого ми відчуваємо й досі.
У суботу, 27 листопада 2021 року, снігурівчани зібрались біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору, аби вшанувати пам’ять жертв цієї жахливої трагедії та схилити голови у загальнонаціональній хвилині мовчання на знак вшанування всіх убитих голодом. У заходах брали участь секретар міської ради Сергій Верловицький, заступник міського голови Олександр Кравченко, керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Любов Мендус та мешканці міста.
На вшанування світлої пам’яті жертв голодоморів в Україні, настоятель Храму Святого Миколая Зимового отець Василь відслужив пам’ятну панахиду, після якої присутні поставили лампадки та поклали квіти й колоски пшениці до пам’ятного знаку тим, хто загинув від голоду.
Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, “розкуркулення” селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася, починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.
Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. За даними Інституту національної пам’яті, від штучного голоду в Україні померло від 4,5 до 7 мільйонів людей. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. Радянська влада знищувала документи та докази своїх злочинів, тому точну кількість жертв порахувати неможливо. Мільйони українців так і залишились невідомими, безіменними та непорахованими.
