A A A K K K
для людей із порушенням зору
СНІГУРІВСЬКА МІСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОН, МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ

Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати?

Дата: 26.09.2023 11:30
Кількість переглядів: 68

На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).

Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»)..  Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.

Також боржник може звернутися до банківської установи з метою отримання довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання на який зараховуються виключно зарплатні виплати.

Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 43 Конституції України, боржнику слід звернутися до виконавця із заявою (Зразок заяви) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).  

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.

Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі  № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.Користування коштами, на які накладено арешт під час дії воєнного стану

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX, під час дії воєнного стану фізичним особам - боржникам, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

З травня місяця 2023 можна користуватися арештованими коштами боржникам у виконавчому проваджені не більше, як 13 400 грн  (двох розмірів мінімальної заробітної плати) протягом одного календарного місяця.

Слід зазначити, що у такому випадку арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.

Щоб можна було користуватися такими коштами, боржникам у виконавчому провадженні необхідно: визначити один поточний рахунок (якщо їх декілька) для здійснення таких операцій в одному банку.

Тобто, можна буде користуватися коштами в сумі 13 400 грн в місяць, тільки за умови, що такі кошти будуть надходити на один рахунок у зазначеному боржником банку. У випадку, якщо в наявності декілька виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для користування коштами.

Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції. Для визначення такого поточного рахунку у банку, необхідно звернутися до виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою .

Заява може бути подана в паперовій формі (наручно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". У заяві необхідно зазначити номер поточного рахунку, який Ви просите визначити для можливості користування коштами, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.  

Після отримання вищезазначеної заяви, протягом 2-х робочих днів, виконавець має винести постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надіслати відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Також виконавець має перевірити наявність виконавчих проваджень в інших виконавців та у випадку перебування таких виконавчих документів надіслати відповідну постанову  виконавцю, який здійснює примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Також слід зазначити, що інші кошти, які будуть на Вашому рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.  

Якщо Вам відомо, що арешт накладено на Ваші кошти, однак Ви не знаєте чому? Або Вам невідомо куди звертатися (до якого виконавця)? Ви можете перевірити дані щодо себе у Єдиному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові). Якщо, щодо Вас є відкритті виконавчі провадження у пошуковому полі з’являться Ваші анкетні дані та контактні дані виконавця у якого перебуває виконавчий документ на виконанні.

Вирішення спору в судовому порядку

Боржник вправі звернутися до суду із позовом про зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.

До такої позовної заяви чи скарги додаються:

Квитанція про сплату судового збору;

Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);

Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;

Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)

Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;

Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.

Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.

Підсудність

Підсудність справи визначена ст. 446 ЦПК України, де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:

судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Судовий збір

За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні Законом України «Про судовий збір» не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, то за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується (п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6).

Якщо Ви потребуєте більш  детальної інформації з вашого питання маєте право звернутися на  Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103, або    за тел.(0512) 44-54-60, (0512) 44-54-61 чи на електрону адресу E-mail: mykolaiv1.mykolaiv@legalaid.mk.ua


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи підтримуєте Ви вступ України до ЄС?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано