Профілактика водно-нітратної метгемоглобінемії
Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем (біосферою), де одним із найважливіших компонентів є питна вода.
Перевищення у воді гранично допустимих концентрацій різноманітних хімічних сполук може бути небезпечними для здоров’я та життя людини. Однією з таких хімічних сполук є нітрати. Нітрати у питній воді мають надзвичайно токсичний вплив на організм людини, особливо небезпечні вони для дітей раннього віку (до 3 років), з чим безпосередньо пов’язане виникнення такого захворювання як водно-нітратна метгемоглобінемія.
Водно-нітратна метгемоглобінемія – це захворювання, обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до порушення здатності його вступати в зворотну реакцію з киснем і переносити його.
На водно-нітратну метгемоглобінемію хворіють, зазвичай, немовлята, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з високою концентрацією нітратів (понад 50 мг/л). У немовлят основні симптоми хвороби проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. Лікувати це захворювання можна тільки в умовах стаціонару. Гостре нітратне отруєння у дітей у 7-8% випадків закінчується смертю.
Зазвичай метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязі та неглибокі індивідуальні свердловини).
Децентралізовані джерела водопостачання мають нормативну зону санітарної охорони, це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному забрудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території приватного домоволодіння, то, враховуючи невелику площу земельних ділянок, на них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. Водоносним горизонтом для таких питних джерел є ґрунтові води, які часто забруднюються поверхневими стоками від господарської діяльності людини, надвірних туалетів, вигрібних ям, відходів від утримання тварин, обробки полів азотовмісними добривами тощо. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я дитячого і дорослого населення.
Зараз на якість води впливає ситуація, пов’язана із військовими діями, підривом Каховської ГЕС. У повоєнний час, особливо на звільнених територіях, ситуація все ще може бути незадовільною.
Важливим є те, що наявність нітратів не змінює органолептичні властивості води (смак, запах, каламутність, прозорість). Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах нецентралізованого водопостачання, Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області рекомендує:
- батькам, які мають немовлят та дітей віком до 3 років, – для питних потреб та приготування їжі (особливо дитячих сумішей, овочевих соків, дитячих напоїв тощо) категорично не використовувати воду з підземних джерел водопостачання, а використовувати фасовану бутильовану воду;
- по можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком – вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів;
- дорослим не вживати воду з підземних джерел водопостачання, в якій вміст нітратів перевищує допустимі нормативи – не більше 50 мг/дм3; для питних цілей вживати тільки доочищену та фасовану столову воду;
- власникам колодязів дотримуватись вимог чинного законодавства при облаштуванні та експлуатації приватного колодязя, а саме:
⦁ колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами;
⦁ індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50м від джерел можливого забруднення (вбиральні, вигрібні ями, мережі каналізації, тваринницькі майданчики та ін.);
⦁ стінки колодязів повинні бути щільними, такими, що добре ізолюють колодязь від проникнення поверхневих стоків (дощові й талі води);
⦁ дно колодязя слід вкривати фільтруючим шаром гравію (щебеню) товщиною 20-30 см; для підйому води з колодязя застосовують насоси, в інших випадках обладнують коловорот з міцно прикріпленим «журавлем» і відром загального користування;
⦁ навколо колодязя повинен бути «замок» із добре утрамбованої глини; колодязь повинен бути огороджений, мати кришку, навіс, коловорот з відром загального користування, лавку для відер;
⦁ територію поблизу колодязя необхідно утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку.
Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення.
Двічі на рік, у весняний і осінній періоди, необхідно проводити профілактичну дезінфекцію води у колодязі з наступним лабораторним контролем ефективності проведеного заходу.
- з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні та органічні добрива;
- у разі виникнення ознак інфекційних захворювань чи отруєнь терміново звертайтесь за медичною допомогою.
Якщо ви вживаєте воду із колодязя чи джерела – перевірте її на рівень нітратів. Це можна зробити в будь-якій атестованій лабораторії.
Не забувайте, дослідження питної води на вміст нітратів може вберегти ваше здоров’я та здоров’я ваших дітей!
Зверніть увагу! Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність. Таку рідину можна використовувати лише для технічних цілей: миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях тощо.
Баштанське районне управління Головного
управління Держпродспоживслужби в
Миколаївській області
