Профілактика гострих кишкових інфекцій
Не варто забувати, що Україна сьогодні перебуває в умовах війни, що є неабияким фактором розповсюдження різних інфекційних захворювань, і в першу чергу гострих кишкових інфекцій. До них належать шигельоз, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції, гепатит А та ін.
Основною ознакою, яка об’єднує всі ці інфекції є місце перебування збудника і розвитку хвороби – це кишківник людини (чи тварини). Звідси й загальний механізм передачі інфекції – фекально-оральний, при якому збудник з кишківника хворого чи носія інфекції потрапляє у зовнішнє середовище; потім через рот у шлунково-кишковий тракт здорової людини і викликає захворювання. В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також брудними руками і предметами домашнього вжитку.
Хвороба проявляється не одразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: при шигельозі – 2-7 днів, при холері – від 5 годин до 5 днів, при харчових токсикоінфекціях – декілька годин. Наприкінці прихованого періоду може з’явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, біль у животі, рідкі випорожнення, інколи з домішками слизу і крові, підвищення температури тіла.
Щоб запобігти появі гострих кишкових хвороб, насамперед необхідно виключити усі можливі шляхи передачі інфекції. В разі наявності шлунково-кишкових розладів потрібно негайно звернутися до лікаря, не вдаючись до самолікування.
Основні профілактичні заходи профілактики кишкових інфекцій:
- дотримання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук. Руки необхідно мити перед вживанням та приготуванням їжі, після кожного відвідування туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити водою. Цю процедуру необхідно повторити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями. Бруд з-під нігтів видаляють щіточкою;
- чітке дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі:
- ретельно мити фрукти та овочі, які вживаються сирими;
- гарячою водою та мийними засобами для посуду вимивайте робочий стіл на кухні, розробні дошки та кухонний інвентар, зокрема ті предмети, на яких розробляли сире м’ясо;
- дотримуйтесь температурного режиму при зберіганні продуктів, особливо тих, що швидко псуються;
- при купівлі м’яса слід перевіряти наявність тавра, яке б свідчило про проходження ветеринарно-санітарного контролю;
- в жодному разі не їжте недосмажену (недоварену) птицю і м’ясо. Під час приготування м’яса його потрібно добре проварювати та просмажувати, особливо вироби із фаршу;
- перед використанням слід обов’язково: молоко – кип’ятити, простоквашу-самоквас – використовувати лише для тіста, не пастеризований сир – для страв, які проходять в подальшому теплову обробку;
- готові страви необхідно вживати свіжими, зберігати не більше визначеного терміну при температурі 2-6 °С або в гарячому вигляді не нижче 65 °С. Якщо страва готувалася заздалегідь, її слід перед вживанням перекип’ятити або просмажити, а не розігріти;
- не підлягають зберіганню готові салати;
- зберігати вироби з масляним кремом при температурі 2-6 °С не більше 36 год, із заварним кремом – не більше 6 год. У літній період кондитерські вироби з заварним кремом бажано не готувати;
- зберігати продукти необхідно відповідно до зазначених умов виробником на упакуванні;
- важливо уникати сусідства сирої продукції та готових страв.
Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких!
Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області
