Інформація від УДКСУ
Управління Державної казначейської служби України у Снігурівському районі Миколаївської області інформує, щодо попередньої оплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі – постанова № 1070).
Щодо попередньої оплати на капітальні видатки.
Згідно з пунктом 1.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (далі – Інструкція), капітальні видатки – це видатки, які спрямовуються на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на капітальні інвестиції, капітальний ремонт; на створення державних запасів і резервів; на придбання капітальних активів; невідплатні платежі, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу. Критерії (вартісний та часові показники) капітальних видатків регулюються чинним законодавством;
Відповідно до п. 2 постанови № 1070 попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.
Небюджетні рахунки постачальникам, підрядникам, виконавцям за договорами на капітальні видатки відкриваються в органах Казначейства за балансовим рахунком 3559 «Рахунки для зарахування коштів попередньої оплати» Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.01.2014 за № 161/24938.
Повертаючись до пункту 1 постанови № 1070, звертаємо увагу, що граничний дозволений постановою термін попередньої оплати товарів, робіт і послуг за капітальними видатками – не більше 12 місяців. При цьому граничний розмір попередньої оплати визначає головний розпорядник.
Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов'язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг. Зазначена умова передбачена абзацом п’ятим пункту 10.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за № 1569/21881.
Щодо умов договору про попередню оплату
У договорах з умовами попередньої оплати доцільно передбачати такі положення:
– Конкретні терміни та розміри надання попередньої оплати.
– Повернення авансу у випадку неможливості звітування щодо його використання у визначені терміни.
– Встановлення розміру відсотків за користування контрагентом коштами, наданими як попередня оплата, у випадку їх несвоєчасного використання/повернення.
– Визначити розмір штрафних санкцій (наприклад, пеня за кожний день прострочення) у випадку несвоєчасного повернення авансу. Вказаний вид відповідальності встановлюється незалежно від відповідальності за невиконання/неналежне виконання основного зобов'язання.
Якщо договір укладено за результатами процедури закупівель, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань в повному обсязі, крім випадків, визначених в частині п'ятій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (зі змінами) та з урахуванням пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт, послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471) (далі – Особливості).
Випадки внесення змін до умов договору визначені частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» і з урахуванням пункту 19 Особливостей є вичерпними та не передбачають внесення змін щодо умови оплати.
Статтею 180 Господарського Кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Отже, якщо замовником не було передбачено в проекті договору про закупівлю умови здійснення попередньої оплати, то ці умови є істотними.
Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що після підписання договору про закупівлю на етапі його виконання, замовник не може вносити зміни до укладеного договору про закупівлю в частині змін умов оплати та передбачити здійснення попередньої оплати.
